Міжнародна експертна дискусія «Коли слова стають зброєю: протидія воєнній пропаганді через правосуддя та відповідальність»

19 березня у Києві відбулася міжнародна експертна дискусія «Коли слова стають зброєю: протидія воєнній пропаганді через правосуддя та відповідальність». Захід об’єднав представників органів державної влади, міжнародних організацій, дипломатичного корпусу, правників, дослідників і експертів у сфері міжнародного права для обговорення ролі пропаганди як інструменту агресії та пошуку ефективних механізмів притягнення до відповідальності за її поширення.

Відкриваючи подію, керівниця організації Анна Вишнякова наголосила, що воєнна пропаганда має розглядатися не лише як явище, а як структурний елемент, який безпосередньо сприяє вчиненню міжнародних злочинів. Вона підкреслила, що сучасні підходи дозволяють переводити вплив пропаганди у площину доказової бази, придатної для використання в кримінальних провадженнях і міжнародній адвокації.

Ключовою частиною заходу стала презентація дослідження, заснованого на опитуванні 1 060 російських військовополонених, яку представили представниця Офісу Генерального прокурора Олена Метелкіна та Джайс Адам-Троян, президент European Association of Military Social Psychology. Дослідження поєднує правовий аналіз із психометричними методами та демонструє зв’язок між впливом пропаганди і рівнем підтримки війни, готовністю до участі в бойових діях, повторною мобілізацією та процесами дегуманізації. Представлені результати засвідчили, що пропаганда виконує функцію не лише інформаційного супроводу, а й механізму мобілізації та легітимації насильства.

У межах першої панельної дискусії, модерованої PhD з міжнародного права Кирилом Димовим, експерти, зокрема, професор права, колишній юрисконсульт Офісу Прокурора МКТ, колишній прокурор Офісу спеціальних розслідувань Кримінального підрозділу Міністерства юстиції Грегорі Гордон, керівник програми в Україні у Legal Action Worldwide Даніїл Ухорський, експерт з когнітивної безпеки Остап Українець, позаштатна старша наукова співробітниця Атлантичної ради, доцентка з управління конфліктами у Kennesaw State University Крістіна Гук, старша юридична радниця у The Reckoning Project Цветеліна ван Бентем і юрист, помічник адвоката практики вирішення спорів АО Mitrax Федір Колосов, зосередилися на комплексному аналізі природи воєнної пропаганди та інструментів реагування на неї.

Учасники обговорили історичні прецеденти, зокрема Нюрнберзький процес і геноцид у Руанді, які демонструють визначальну роль пропаганди у підбурюванні до масових злочинів, а також сучасні механізми формування суспільного сприйняття війни через ідеологічні наративи, культурні шаблони та попередній досвід аудиторій. Окрема увага була приділена можливостям застосування універсальної юрисдикції для переслідування осіб, причетних до пропаганди, аналізу міжнародно-правових рамок у цій сфері та їхніх обмежень, а також взаємозв’язку пропаганди із закликами до геноциду як складової ширшого соціального механізму, що сприяє вчиненню масових злочинів.

У цьому контексті також обговорювалася роль санкцій як додаткового інструменту, здатного посилити ефективність притягнення до відповідальності поряд із кримінально-правовими механізмами. Окрему увагу було приділено ролі сучасних технологій у дослідженні мотивацій учасників війни. У своїй доповіді аналітик Mantis Analytics Андрій Оленін представив підхід до використання штучного інтелекту для аналізу поведінкових і комунікаційних даних, що дозволяє реконструювати мотиваційні моделі навіть за відсутності прямого доступу до виконавців злочинів.

Друга панельна дискусія, модерована PhD з міжнародного права, експерткою з питань міжнародного правосуддя та юридичного аналізу Регіонального центру прав людини Катериною Рашевською, була присвячена формуванню комплексної системи відповідальності за пропаганду. У ній взяли участь колишній головний прокурор НПСК, колишній старший прокурор МКС та МКТЮ, колишній головний військовий прокурор Сполученого Королівства Ендрю Кейлі, директорка Інституту національної стійкості та безпеки Рена Марутян, керівник напряму Східної Європи та Центральної Азії в International Federation for Human Rights Ілля Нузов та директорка ГО «Центр Соціальна дія» Ірена Федорович. Учасники зосередилися на практичних аспектах притягнення до відповідальності за пропаганду як елемент ширших міжнародних злочинів, зокрема через призму злочину переслідування у складі злочинів проти людяності та можливостей його застосування щодо ідеологів і архітекторів пропаганди ненависті. Дискусія також охопила концепт когнітивної війни як нового виміру сучасних конфліктів, її інструменти та прояви в контексті війни проти України. Окрема увага була приділена практиці документування таких злочинів, зокрема досвіду підготовки комунікацій до Міжнародного кримінального суду, викликам збору доказів і доведенню дискримінаційного наміру як ключового елементу міжнародних злочинів.

У цьому контексті учасники наголосили на необхідності розвитку методологій фіксації та правової кваліфікації пропаганди як складової механізмів переслідування та ширших злочинних політик. Підсумовуючи дискусію, Анна Вишнякова наголосила, що формування ефективних підходів до притягнення до відповідальності за воєнну пропаганду потребує міжсекторальної співпраці та подальшого розвитку доказової бази, яка дозволить інтегрувати цей феномен у практику міжнародного кримінального права. Захід засвідчив зростаючий інтерес міжнародної спільноти до теми та став важливим кроком у напрямку інституціоналізації підходів до протидії пропаганді як фактору, що сприяє вчиненню міжнародних злочинів.

Захід організовано ГО «ЛінгваЛєкса» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції.