Проблематика доведення геноциду: участь у дискусії щодо злочинів проти людяності та геноциду в Україні

23 вересня 2025 року в межах ІХ Харківського Міжнародного юридичного форуму відбулася панельна дискусія «Злочини проти людяності та геноцид: практичний погляд на окремі аспекти російської агресії в контексті ратифікації Римського статуту». Захід було організовано Інститутом Служби безпеки України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. У дискусії взяла участь голова громадської організації «ЛінгваЛєкса» Анна Вишнякова. У своїй доповіді на тему «Від політичних заяв до юридичних стандартів: проблематика доведення злочину геноциду в Україні» вона окреслила головні виклики, пов’язані з переходом від політичних кваліфікацій до юридично обґрунтованих доказів геноциду.

Анна Вишнякова наголосила, що притягнення до відповідальності за геноцид є виключно правовим процесом, який потребує суворого дотримання міжнародних стандартів доказування. У справах про геноцид центральне місце займає доведення спеціального наміру (dolus specialis) – знищення національної, етнічної, расової або релігійної групи як такої. Для цього необхідна комплексна аналітична робота, що вимагає, окрім збору фактичних даних, проведення ретельної роботи щодо визначення контексту та оцінки того, наскільки знищувана частина групи є суттєвою для фізичного або біологічного виживання всієї групи.

Анна також звернула увагу на відмінність між політичними заявами та доказуванням наявності злочину геноциду у суді: «притягнення до відповідальності за геноцид належить виключно до правової площини, де застосовуються суворі стандарти доказування та кваліфікації, у зв’язку з чим доведення складу цього злочину є незрівнянно складнішим і тривалішим, ніж його політичне визнання». Вона підкреслила, що навіть якщо доведення складу геноциду не буде можливим, це не означатиме поразки, адже у міжнародному праві не існує ієрархії між воєнними злочинами, злочинами проти людяності та геноцидом, а головне завдання правників – забезпечити об’єктивність і відповідність стандартам правосуддя.

Учасники заходу також обговорили низку інших ключових питань, зокрема:

• кримінально-правову оцінку діянь, що мають ознаки злочинів проти людяності та геноциду в Україні;
• удосконалення процесуального забезпечення досудового розслідування таких злочинів;
• взаємодію з міжнародними судовими інституціями щодо притягнення винних до відповідальності та забезпечення відшкодування завданої шкоди;
• роль сектору безпеки й оборони у протидії вчиненню злочинів проти людяності та геноциду в умовах триваючої війни.

Захід став важливою платформою для обговорення викликів, які стоять перед українською системою правосуддя у документуванні злочинів проти людяності та геноциду. У центрі уваги – пошук ефективних механізмів правової відповідальності, які б ґрунтувалися на належних доказах, міжнародних стандартах і принципі справедливості.

Тези Анни та інших учасників конференції можна знайти за посиланням.