Від впливу на полі бою до відповідальності: LingvaLexa на #Disinfo2026

7 жовтня у Вільнюсі Анна Вишнякова, голова LingvaLexa, виступила на #Disinfo2026 – щорічній конференції EU DisinfoLab.

У своїй презентації «Від впливу на полі бою до відповідальності: притягнення до відповідальності за воєнну пропаганду» Анна розглянула пропаганду не лише як риторичне явище, а як фактор, вплив якого на поведінку учасників бойових дій можна досліджувати й вимірювати. За умови належного документування такі дані також можуть мати значення для розслідувань, правосуддя та притягнення до відповідальності.

Презентація ґрунтувалася на дослідженні LingvaLexa, проведеному за координації та за підтримки Офісу Генерального прокурора України. У межах дослідження було опитано 1060 російських військовополонених та проаналізовано зв’язок між вірою в пропагандистські наративи, сприйняттям легітимності російської агресії, ідеологічною ідентифікацією, дегуманізацією українців та готовністю повернутися до бойових дій.

Результати показали чіткий зв’язок між сильнішою вірою в пропагандистські наративи та установками, які можуть впливати на продовження участі у війні. Респонденти з вищим рівнем віри в досліджувані наративи значно частіше вважали російське вторгнення повністю виправданим або необхідним. Дослідження також виявило зв’язок між сильнішою вірою в пропаганду та глибшою ідеологічною ідентифікацією, більшою поширеністю дегуманізуючих ставлень до українців і вищою готовністю повернутися до бойових дій.

Однак встановлення впливу пропаганди – лише частина завдання.

Друга частина презентації була присвячена тому, що відбувається після збору та перевірки відповідної інформації. Дослідження допомагають виявляти закономірності та краще розуміти механізми впливу пропаганди. Наступне питання – як ці результати можуть сприяти розслідуванням і як зібрані докази можуть бути пов’язані з механізмами правосуддя та притягнення до відповідальності.

Для цього важливо розглядати пропаганду не як сукупність окремих висловлювань, а як частину ширшої системи. Дослідження, розслідування, протидія, судове переслідування та інституційні реформи можуть відігравати свою роль, але жоден із цих механізмів не є достатнім сам по собі.

Під час виступу також йшлося про довгостроковий наслідок інформаційної війни – підрив довіри до самих доказів. Коли інформацією навмисно і системно маніпулюють, виклик для міжнародного правосуддя полягає не лише у встановленні того, що відбулося, а й у збереженні довіри до доказів, за допомогою яких це встановлюється.

Для LingvaLexa поєднання емпіричних досліджень, правового аналізу та роботи з механізмами відповідальності є важливою частиною нашої діяльності. Дискусія у Вільнюсі стала можливістю представити український досвід і обмінятися думками з дослідниками, практиками, представниками державних інституцій та громадянського суспільства, які працюють над питаннями дезінформації, інформаційної війни та відповідальності.